Heading

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою КМУ №211 від 11 березня 2020 року встановлені певні карантинні обмеження.За їх порушення передбачена
адміністративна відповідальність за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

– штраф від 17 000 грн. до 34 000 грн. – для громадян,
– та від 34 000 грн. до 170 000 грн. для посадових осіб.
Запровадження таких заходів, а також розміри штрафів за їх порушення, на мою думку, є логічними, цілком виправданими та покликаними спонукати громадян дотримуватись правил карантину.
Однак, громадяни, які не бажають миритися з умовами в яких ми всі опинилися порушують ці правила. Так, з початку карантинних заходів поліцейські склали низку адміністративних протоколів за порушення правил щодо карантину людей.
Проте, підчас розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності судді доходять висновку про неправильність складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП та про неможливість, у зв’язку з цим правильно встановити фактичні обставини справи.
Так, поширеним випадком в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням є складення протоколу щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 44‑3 КУпАП
Одним із карантинних заходів є заборона роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Так, за недотримання вищевказаних карантинних обмежень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не завжди встановлюється суб`єкт господарювання, а протокол складається на працівника.
Проте, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів не можуть нести працівники таких суб’єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють.
У випадку складання протоколу щодо працівника суд не матиме права винести постанову про притягнення працівника чи його роботодавця до адміністративної відповідальності.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення може містити також інші недоліки при його складенні, які також є поширеними випадками в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням, а саме:
У протоколі неправильно вказана суть адміністративного правопорушення
Стаття 44-3КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, підпункт Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, рішення органу місцевого самоврядування, яким встановлені обмеження.
Якщо вказаних вимог не буде дотримано, то суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що відповідно «на руку» особі відносно якої складений протокол.
Наприклад, якщо карантинні обмеження, які порушила особа, були встановлені органами місцевого самоврядування, а не Постановою КМУ №211 від 11.03.2020, тоді як поліцейські в протоколі вказали про порушення обмежень встановлених Постановою.
До протоколу не долучено достатніх доказів
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі обставини, викладені у протоколі, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Тому, якщо до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, то суддя позбавлений можливості притягнути особу, щодо якої складено протокол до адміністративної відповідальності.
Якщо мова йде про незаконний продаж товарів в магазині, то працівники поліції повинні надати суду докази, з яких суддя зможе встановити, хто та коли вчинив адміністративне правопорушення, кому було продано товар, яким доказом підтверджується факт придбання товару.
Станом на сьогоднішній день судова практика показує, що застосування штрафних санкцій за порушення карантинних обмежень має місце в небагатьох випадках, але важливу роль в цьому відіграє правильна стратегія та аналіз матеріалів справи, тому рекомендуємо звертатись до компетентних адвокатів, які зможуть правильно підготувати необхідні процесуальні документи та донести до судді правову позицію.
Звертаємо увагу на те, що лейтмотив даної статті це як захистити громадянам свої права, а не уникнути відповідальності. Треба пам’ятати, що порушення закону завжди тягне за собою несприятливі наслідки. Однак, притягнення особи до відповідальності за певне порушення має відбуватися виключно на підставі та в порядку визначеному законом.
Закликаємо всіх бути правосвідомими, неухильно дотримуватися карантинних обмежень та пам’ятати, що від нашого ставлення до них залежить життя та здоров’я близьких.
Будьте здорові та бережіть себе.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою КМУ №211 від 11 березня 2020 року встановлені певні карантинні обмеження.За їх порушення передбачена
адміністративна відповідальність за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

– штраф від 17 000 грн. до 34 000 грн. – для громадян,
– та від 34 000 грн. до 170 000 грн. для посадових осіб.
Запровадження таких заходів, а також розміри штрафів за їх порушення, на мою думку, є логічними, цілком виправданими та покликаними спонукати громадян дотримуватись правил карантину.
Однак, громадяни, які не бажають миритися з умовами в яких ми всі опинилися порушують ці правила. Так, з початку карантинних заходів поліцейські склали низку адміністративних протоколів за порушення правил щодо карантину людей.
Проте, підчас розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності судді доходять висновку про неправильність складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП та про неможливість, у зв’язку з цим правильно встановити фактичні обставини справи.
Так, поширеним випадком в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням є складення протоколу щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 44‑3 КУпАП
Одним із карантинних заходів є заборона роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Так, за недотримання вищевказаних карантинних обмежень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не завжди встановлюється суб`єкт господарювання, а протокол складається на працівника.
Проте, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів не можуть нести працівники таких суб’єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють.
У випадку складання протоколу щодо працівника суд не матиме права винести постанову про притягнення працівника чи його роботодавця до адміністративної відповідальності.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення може містити також інші недоліки при його складенні, які також є поширеними випадками в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням, а саме:
У протоколі неправильно вказана суть адміністративного правопорушення
Стаття 44-3КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, підпункт Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, рішення органу місцевого самоврядування, яким встановлені обмеження.
Якщо вказаних вимог не буде дотримано, то суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що відповідно «на руку» особі відносно якої складений протокол.
Наприклад, якщо карантинні обмеження, які порушила особа, були встановлені органами місцевого самоврядування, а не Постановою КМУ №211 від 11.03.2020, тоді як поліцейські в протоколі вказали про порушення обмежень встановлених Постановою.
До протоколу не долучено достатніх доказів
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі обставини, викладені у протоколі, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Тому, якщо до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, то суддя позбавлений можливості притягнути особу, щодо якої складено протокол до адміністративної відповідальності.
Якщо мова йде про незаконний продаж товарів в магазині, то працівники поліції повинні надати суду докази, з яких суддя зможе встановити, хто та коли вчинив адміністративне правопорушення, кому було продано товар, яким доказом підтверджується факт придбання товару.
Станом на сьогоднішній день судова практика показує, що застосування штрафних санкцій за порушення карантинних обмежень має місце в небагатьох випадках, але важливу роль в цьому відіграє правильна стратегія та аналіз матеріалів справи, тому рекомендуємо звертатись до компетентних адвокатів, які зможуть правильно підготувати необхідні процесуальні документи та донести до судді правову позицію.
Звертаємо увагу на те, що лейтмотив даної статті це як захистити громадянам свої права, а не уникнути відповідальності. Треба пам’ятати, що порушення закону завжди тягне за собою несприятливі наслідки. Однак, притягнення особи до відповідальності за певне порушення має відбуватися виключно на підставі та в порядку визначеному законом.
Закликаємо всіх бути правосвідомими, неухильно дотримуватися карантинних обмежень та пам’ятати, що від нашого ставлення до них залежить життя та здоров’я близьких.
Будьте здорові та бережіть себе.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою КМУ №211 від 11 березня 2020 року встановлені певні карантинні обмеження.За їх порушення передбачена
адміністративна відповідальність за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

– штраф від 17 000 грн. до 34 000 грн. – для громадян,
– та від 34 000 грн. до 170 000 грн. для посадових осіб.
Запровадження таких заходів, а також розміри штрафів за їх порушення, на мою думку, є логічними, цілком виправданими та покликаними спонукати громадян дотримуватись правил карантину.
Однак, громадяни, які не бажають миритися з умовами в яких ми всі опинилися порушують ці правила. Так, з початку карантинних заходів поліцейські склали низку адміністративних протоколів за порушення правил щодо карантину людей.
Проте, підчас розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності судді доходять висновку про неправильність складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП та про неможливість, у зв’язку з цим правильно встановити фактичні обставини справи.
Так, поширеним випадком в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням є складення протоколу щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 44‑3 КУпАП
Одним із карантинних заходів є заборона роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Так, за недотримання вищевказаних карантинних обмежень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не завжди встановлюється суб`єкт господарювання, а протокол складається на працівника.
Проте, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів не можуть нести працівники таких суб’єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють.
У випадку складання протоколу щодо працівника суд не матиме права винести постанову про притягнення працівника чи його роботодавця до адміністративної відповідальності.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення може містити також інші недоліки при його складенні, які також є поширеними випадками в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням, а саме:
У протоколі неправильно вказана суть адміністративного правопорушення
Стаття 44-3КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, підпункт Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, рішення органу місцевого самоврядування, яким встановлені обмеження.
Якщо вказаних вимог не буде дотримано, то суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що відповідно «на руку» особі відносно якої складений протокол.
Наприклад, якщо карантинні обмеження, які порушила особа, були встановлені органами місцевого самоврядування, а не Постановою КМУ №211 від 11.03.2020, тоді як поліцейські в протоколі вказали про порушення обмежень встановлених Постановою.
До протоколу не долучено достатніх доказів
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі обставини, викладені у протоколі, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Тому, якщо до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, то суддя позбавлений можливості притягнути особу, щодо якої складено протокол до адміністративної відповідальності.
Якщо мова йде про незаконний продаж товарів в магазині, то працівники поліції повинні надати суду докази, з яких суддя зможе встановити, хто та коли вчинив адміністративне правопорушення, кому було продано товар, яким доказом підтверджується факт придбання товару.
Станом на сьогоднішній день судова практика показує, що застосування штрафних санкцій за порушення карантинних обмежень має місце в небагатьох випадках, але важливу роль в цьому відіграє правильна стратегія та аналіз матеріалів справи, тому рекомендуємо звертатись до компетентних адвокатів, які зможуть правильно підготувати необхідні процесуальні документи та донести до судді правову позицію.
Звертаємо увагу на те, що лейтмотив даної статті це як захистити громадянам свої права, а не уникнути відповідальності. Треба пам’ятати, що порушення закону завжди тягне за собою несприятливі наслідки. Однак, притягнення особи до відповідальності за певне порушення має відбуватися виключно на підставі та в порядку визначеному законом.
Закликаємо всіх бути правосвідомими, неухильно дотримуватися карантинних обмежень та пам’ятати, що від нашого ставлення до них залежить життя та здоров’я близьких.
Будьте здорові та бережіть себе.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою КМУ №211 від 11 березня 2020 року встановлені певні карантинні обмеження.За їх порушення передбачена
адміністративна відповідальність за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

– штраф від 17 000 грн. до 34 000 грн. – для громадян,
– та від 34 000 грн. до 170 000 грн. для посадових осіб.
Запровадження таких заходів, а також розміри штрафів за їх порушення, на мою думку, є логічними, цілком виправданими та покликаними спонукати громадян дотримуватись правил карантину.
Однак, громадяни, які не бажають миритися з умовами в яких ми всі опинилися порушують ці правила. Так, з початку карантинних заходів поліцейські склали низку адміністративних протоколів за порушення правил щодо карантину людей.
Проте, підчас розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності судді доходять висновку про неправильність складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП та про неможливість, у зв’язку з цим правильно встановити фактичні обставини справи.
Так, поширеним випадком в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням є складення протоколу щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 44‑3 КУпАП
Одним із карантинних заходів є заборона роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Так, за недотримання вищевказаних карантинних обмежень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не завжди встановлюється суб`єкт господарювання, а протокол складається на працівника.
Проте, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів не можуть нести працівники таких суб’єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють.
У випадку складання протоколу щодо працівника суд не матиме права винести постанову про притягнення працівника чи його роботодавця до адміністративної відповідальності.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення може містити також інші недоліки при його складенні, які також є поширеними випадками в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням, а саме:
У протоколі неправильно вказана суть адміністративного правопорушення
Стаття 44-3КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, підпункт Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, рішення органу місцевого самоврядування, яким встановлені обмеження.
Якщо вказаних вимог не буде дотримано, то суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що відповідно «на руку» особі відносно якої складений протокол.
Наприклад, якщо карантинні обмеження, які порушила особа, були встановлені органами місцевого самоврядування, а не Постановою КМУ №211 від 11.03.2020, тоді як поліцейські в протоколі вказали про порушення обмежень встановлених Постановою.
До протоколу не долучено достатніх доказів
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі обставини, викладені у протоколі, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Тому, якщо до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, то суддя позбавлений можливості притягнути особу, щодо якої складено протокол до адміністративної відповідальності.
Якщо мова йде про незаконний продаж товарів в магазині, то працівники поліції повинні надати суду докази, з яких суддя зможе встановити, хто та коли вчинив адміністративне правопорушення, кому було продано товар, яким доказом підтверджується факт придбання товару.
Станом на сьогоднішній день судова практика показує, що застосування штрафних санкцій за порушення карантинних обмежень має місце в небагатьох випадках, але важливу роль в цьому відіграє правильна стратегія та аналіз матеріалів справи, тому рекомендуємо звертатись до компетентних адвокатів, які зможуть правильно підготувати необхідні процесуальні документи та донести до судді правову позицію.
Звертаємо увагу на те, що лейтмотив даної статті це як захистити громадянам свої права, а не уникнути відповідальності. Треба пам’ятати, що порушення закону завжди тягне за собою несприятливі наслідки. Однак, притягнення особи до відповідальності за певне порушення має відбуватися виключно на підставі та в порядку визначеному законом.
Закликаємо всіх бути правосвідомими, неухильно дотримуватися карантинних обмежень та пам’ятати, що від нашого ставлення до них залежить життя та здоров’я близьких.
Будьте здорові та бережіть себе.

З метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою КМУ №211 від 11 березня 2020 року встановлені певні карантинні обмеження.За їх порушення передбачена
адміністративна відповідальність за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

– штраф від 17 000 грн. до 34 000 грн. – для громадян,
– та від 34 000 грн. до 170 000 грн. для посадових осіб.
Запровадження таких заходів, а також розміри штрафів за їх порушення, на мою думку, є логічними, цілком виправданими та покликаними спонукати громадян дотримуватись правил карантину.
Однак, громадяни, які не бажають миритися з умовами в яких ми всі опинилися порушують ці правила. Так, з початку карантинних заходів поліцейські склали низку адміністративних протоколів за порушення правил щодо карантину людей.
Проте, підчас розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності судді доходять висновку про неправильність складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП та про неможливість, у зв’язку з цим правильно встановити фактичні обставини справи.
Так, поширеним випадком в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням є складення протоколу щодо особи, яка не може нести відповідальність за порушення ст. 44‑3 КУпАП
Одним із карантинних заходів є заборона роботи суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Так, за недотримання вищевказаних карантинних обмежень при складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не завжди встановлюється суб`єкт господарювання, а протокол складається на працівника.
Проте, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб’єктів господарювання, які приймають відвідувачів не можуть нести працівники таких суб’єктів господарювання, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб’єкта господарювання, у якому працюють.
У випадку складання протоколу щодо працівника суд не матиме права винести постанову про притягнення працівника чи його роботодавця до адміністративної відповідальності.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення може містити також інші недоліки при його складенні, які також є поширеними випадками в якому притягнення до адміністративної відповідальності відбувається з порушенням, а саме:
У протоколі неправильно вказана суть адміністративного правопорушення
Стаття 44-3КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, підпункт Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020, рішення органу місцевого самоврядування, яким встановлені обмеження.
Якщо вказаних вимог не буде дотримано, то суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що відповідно «на руку» особі відносно якої складений протокол.
Наприклад, якщо карантинні обмеження, які порушила особа, були встановлені органами місцевого самоврядування, а не Постановою КМУ №211 від 11.03.2020, тоді як поліцейські в протоколі вказали про порушення обмежень встановлених Постановою.
До протоколу не долучено достатніх доказів
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі обставини, викладені у протоколі, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Тому, якщо до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, то суддя позбавлений можливості притягнути особу, щодо якої складено протокол до адміністративної відповідальності.
Якщо мова йде про незаконний продаж товарів в магазині, то працівники поліції повинні надати суду докази, з яких суддя зможе встановити, хто та коли вчинив адміністративне правопорушення, кому було продано товар, яким доказом підтверджується факт придбання товару.
Станом на сьогоднішній день судова практика показує, що застосування штрафних санкцій за порушення карантинних обмежень має місце в небагатьох випадках, але важливу роль в цьому відіграє правильна стратегія та аналіз матеріалів справи, тому рекомендуємо звертатись до компетентних адвокатів, які зможуть правильно підготувати необхідні процесуальні документи та донести до судді правову позицію.
Звертаємо увагу на те, що лейтмотив даної статті це як захистити громадянам свої права, а не уникнути відповідальності. Треба пам’ятати, що порушення закону завжди тягне за собою несприятливі наслідки. Однак, притягнення особи до відповідальності за певне порушення має відбуватися виключно на підставі та в порядку визначеному законом.
Закликаємо всіх бути правосвідомими, неухильно дотримуватися карантинних обмежень та пам’ятати, що від нашого ставлення до них залежить життя та здоров’я близьких.
Будьте здорові та бережіть себе.